Политический кризис в Украине прошел через фазу прямого силового противоборства. Реализуется вариант его разрешения в пользу самых реакционных, буржуазно-националистических, откровенно профашистских сил.

Сегодняшний кризис на Украине есть проявление ожесточеннейшей междоусобной борьбы внутри господствующего буржуазного класса, атака части крупного финансово-промышленного капитала Украины, рвущейся к власти и переделу собственности, на сложившуюся ранее околовластную группировку капиталов. В этой борьбе в той или иной степени задействованы интересы как западного, так и российского капитала. Несомненно, лидеры мирового империализма, прежде всего США и ЕС (внутри него - Германия в первую очередь), а также Россия, стремятся срежиссировать сложившуюся в результате кризиса ситуацию на Украине, каждый - в своих интересах. Имеет место прямое беспрецедентное вмешательство руководства США и ЕС во внутренние дела Украины: и путем финансирования так называемых оппозиционеров; и провоцированием и помощью в организации самой попытки государственного переворота; и политическим и экономическим давлением вплоть до откровенного указания, каким должен быть персональный состав правительства Украины и кто должен быть выдвинут на роль будущего президента.

Эта политика ведущих империалистических государств однозначно является продолжением безнаказанно проведенных империалистических агрессий против Югославии, Ирака, Ливии, нынешней интервенции против Сирии, других арабских и африканских стран, блокады и угроз в отношении Кубы, Венесуэлы, КНДР, ИРАНА, а также использования практики «мягкого»переворота, применявшейся в ряде стран Латинской Америки.. Эта политика является проявлением одного из основных экономических признаков империализма - борьбы за передел мира между империалистическими державами, которая характерна для монополистической стадии капитализма на всех её этапах. В современных условиях она все больше приобретает характерные черты, свойственные фашизму - прямой террористической диктатуры сросшихся с государственной властью наиболее реакционных, наиболее шовинистических элементов финансового капитала, в полном соответствии с определением Коминтерна.

Но наряду с этим внешним вмешательством необходимо четко видеть, что именно политика доныне правившего клана крупной буржуазии во главе с «Партией Регионов» и ее ставленником Президентом Януковичем, продолжившая и усугубившая грабительскую политику своих предшественников (от Кравчука и Кучмы до Ющенко), привела к ухудшению положения рабочего класса, всех трудящихся, к чудовищному разгулу коррупции. Все это позволило «оппозиционерам» реанимировать и использовать в силовой борьбе за власть со своими конкурентами самые тёмные, самые реакционные настроения и элементы немалой части общества, вплоть до фашиствующих и прямо нацистских.

Объективно борьба капиталистов за власть, как и любой кризис, имеет тенденцию ослаблять правящий класс, создавать предпосылки для усиления рабочей политики, политики самих трудящихся. Но этого не случилось на Украине. Её рабочий класс подошел к кризису идейно обезоруженным, дезориентированным и организационно разобщенным, оказался заложником политики эксплуатирующего его класса.

Мы считаем своим долгом признать и свою долю ответственности за слабость коммунистического и рабочего движения в Украине и прямо сказать: по нашему твердому убеждению, одной из главных причиной такого состояния рабочего движения на Украине, как и в России, и в большинстве западных стран, является сильнейший правооппортунистический уклон в коммунистическом движении, политика фактического сотрудничества с правящими буржуазными классами, которую в течение десятилетий проводят многие крупные евролевые и близкие к ним по стратегии и тактике партии.

Точно так же, как оппортунизм при Горбачеве сдавал социализм капитализму, сегодня продолжатели дела Горбачева сдают позиции перед наступающим фашизмом. Трудящиеся ими дезорганизуются, удерживаются в рамках парламентских иллюзий и надежд на честные выборы, создания разных вариантов левоцентристских правительств и якобы возможных прогрессивных союзов буржуазных государств.

Эти иллюзии и обман трудящихся должны быть однозначно отброшены.

У рабочего класса, всех трудящихся должна быть своя классовая политика борьбы с капитализмом всех видов и кланов за свою власть - власть трудового народа. Рабочие классовые фронты и пролетарские отряды могут и должны стать центрами антифашистской борьбы всех честных людей и прогрессивных сил в мире, ибо без борьбы с империализмом и его опорой в рабочем движении – оппортунизмом, борьба против фашизма есть пустая и лживая фраза.

Коммунисты и трудящиеся всех стран должны первыми встать в ряды сопротивления нарастающему фашизму в Украине, в Сирии, в странах ЕС, в США, везде в мире.

Пролетарии всех стран, соединяйтесь!

1.Союз Коммунистов Украины
2.Российская коммунистическая рабочая партия
3.Коммунистическая партия Советского Союза
4.Белорусская Коммунистическая партия трудящихся
5.Социалистическое движение Казахстана
6.Марксистское движение "Народное Сопротивление" (Молдова)
7.Коммунистическая партия Азербайджана
8.Коммунистическая партия Греции
9.Коммунистическая партия Италии
10.Союз революционеров - коммунисты Франции
11.Рабочая партия Венгрии
12.Партия болгарских коммунистов
13.Коммунистическая Инициатива Германии.
14.Социалистическая рабочая партия Хорватии
15.Новая Коммунистическая партия Югославии
16.Коммунистическая партия Болгарии

17.Социалистическая партия Латвии

18.Движение "Трудовая Россия"

19."Свободная молодёжь Германии"

Statement of the Communist and workers' parties

"On the danger of fascism and the anti-fascist organization”

Political crisis in Ukraine have passed the phase of direct and violent power struggle. The variant of its pouring which is being implemented is in favor of the most reactionary, bourgeois-nationalist, openly pro-fascist forces.

The current crisis in Ukraine is a manifestation of the fierce internecine struggle within the ruling bourgeois class. It is the attack of one group of the big financial and industrial capital of Ukraine, striving for power and redistribution of property, against its other group ruling until now. In this struggle, in one degree or another, the interests of both Western and Russian capitals are involved. Undoubtedly, the world imperialism leaders, especially the U.S. and the EU (within it, primarily Germany), as well as Russia, eager to orchestrate the situation in Ukraine resulted from current crisis, each to their advantage. There is the unprecedented direct intervention of the headships of the U.S. and the EU in the internal affairs of Ukraine: by funding the so-called opposition, provoking and aiding to organize the coup attempt, and the political and economic pressure until frank indication of what should be the personal composition of the Ukrainian government, and who should be nominated for the role of the future president.

This policy is clearly a continuation of the imperialist aggressions carried out with impunity against Yugoslavia, Iraq, and Libya, the current intervention in Syria and other Arabian and African countries, the blockades and threats handed out against Cuba, Venezuela, RPD of Korea, as well as the "smooth” coup practice, applied in some Latin American countries. This policy is a manifestation of one of the main economic features of imperialism – the fighting between the imperialist powers to re-divide the world, which is characteristic for the monopolistic stage of capitalism in all its phases. Under current conditions, it acquires more and more the features characteristic for fascism according completely to the Comintern definition, - the direct terroristic dictatorship of the most reactionary, most chauvinist elements of the financial capital.

But along with this external intervention, it should be clearly seen that it is the policy of hitherto ruling clan of big bourgeoisie led by the " Party of Regions" and its President Yanukovych, that continued and increased the predatory policy of his predecessors (from Kravchuk, Kuchma to Yushchenko). All that led to the deterioration of the working class and all working people, to the monstrous rampant corruption that allowed the "opposition" to revive, and use in the power struggle with their rivals, the darkest and most reactionary forces, right up to the Nazi-fascist sentiments and elements, still existing in the considerable part of society.

Objectively, the struggle for power between capitalists, as well as any crisis, tends to weaken the ruling class, creating some prerequisites for the eventual strengthening of workers' policy, the policy of the working people themselves. But this has not happened in the Ukraine. Its working class came to the crisis being ideologically disarmed, disoriented and organizationally compartmentalized, resulting as a hostage of their own exploiters' class policy.

We consider it as our duty to recognize and share the responsibility for the weakness of the communist and workers' movement in Ukraine and to say in plain terms: it is our firm belief that one of the main reasons for this bad state of the labor movement in Ukraine, as also in Russia, and in most western countries, is the strongest rightist deviation in the communist movement, the policy of cooperation with the ruling bourgeois classes, conducted for decades by many of major left-European parties and those close to them in the strategy and tactics.

Same as opportunism under Gorbachev handed socialism to capitalism, today the Gorbachev's successors surrender their positions before the offensive of fascism. Working people are disorganized by them, being held within the parliamentary illusions and hopes for fair elections creating one or another version of center-left government and allegedly possible progressive unions between the bourgeois states.

These illusions and deception of the workers must be clearly rejected.

The working class and all working people should have their own class policy against all kinds and clans of capitalism, for their own power - the power of the working people. Working class fronts and proletarian detachments can and should become the centers of anti-fascist struggle of all honest people and progressive forces in the world. Unless imperialism and opportunism as its main support in the labor movement are combated, any struggle against fascism is no more than a sham and deceitful fraise.

Communists and working people of all countries should be the first to rise in the ranks of resistance against rising fascism in Ukraine, in Syria, in Venezuela, in the EU, in the USA, and anywhere in the world.

Workers of the world, unite!

Union of the Communists of Ukraine
Russian Communist Workers' Party
Communist Party of the Soviet Union
Byelorussian Working People Communist Party
Socialist Movement of Kazakhstan
Marxist Movement "People's Resistance” (Moldova)
Communist Party of Azerbaijan
Communist Party of Grecia
Communist Party of Italy
League of Revolutionaries – Communists of France
Workers' Party of Hungary
Party of Bulgarian Communists
Communist Initiative of Germany
Socialist Workers' Party of Croatia
New Communist Party of Yugoslavia
Communist Party of Bulgaria
Socialist Party of Latvia
Movement "Working Russia"
"Free German Youth"

Заява комуністичних та робочих партій по ситуації на Україні

Про небезпеку фашизму та організацію боротьби з ним

Політична криза на Україні пройшла крізь фазу прямого силового протиборства. Реалізується варіант його вирішення на користь найреакційніших, буржуазно-націоналістичних, відверто профашистських сил.

Сьогоднішня криза на Україну є проявом жорстокої міжусобної боротьби всередині панівного буржуазного класу, атака частини великого фінансово-промислового капіталу України, що рветься до влади і переділу власності, на сформоване раніше навколовладне угруповання капіталів. У цій боротьбі в тій чи іншій мірі задіяні інтереси як західного, так і російського капіталу. Безсумнівно, лідери світового імперіалізму, насамперед США та ЄС ( всередині нього – Німеччина, в першу чергу), а також Росія, прагнуть зрежисерувати ситуацію на Україні, що склалася в результаті кризи, кожен - у своїх інтересах. Має місце пряме безпрецедентне втручання керівництва США та ЄС у внутрішні справи України: і шляхом фінансування так званих опозиціонерів; і провокуванням і допомогою в організації самої спроби державного перевороту; і політичним та економічним тиском аж до відвертого вказівки, яким повинен бути персональний склад уряду України і хто повинен бути висунутий на роль майбутнього президента.

Ця політика провідних імперіалістичних держав однозначно є продовженням безкарно проведених імперіалістичних агресій проти Югославії, Іраку, Лівії, нинішньої інтервенції проти Сирії, інших арабських та африканських країн, блокади і погроз щодо Куби, Венесуели, КНДР, ІРАНУ, а також використання практики «м'якого» перевороту, що застосовувалася в ряді країн Латинської Америки. Ця політика є проявом одного з основних економічних ознак імперіалізму - боротьби за переділ світу між імперіалістичними державами, яка характерна для монополістичної стадії капіталізму на всіх її етапах. У сучасних умовах вона все більше набуває характерні риси, властиві фашизму - прямій терористичній диктатурі зрощених з державною владою найбільш реакційних, найбільш шовіністичних елементів фінансового капіталу, в повній відповідності з визначенням Комінтерну.

Але поряд з цим зовнішнім втручанням необхідно чітко бачити, що саме політика донині правлячого клану великої буржуазії на чолі з «Партією Регіонів » та її ставлеником Президентом Януковичем, що продовжила і посилила грабіжницьку політику своїх попередників (від Кравчука і Кучми до Ющенка), призвела до погіршення становища робітничого класу, всіх трудящих, до жахливого розгулу корупції. Все це дозволило «опозиціонерам» реанімувати і використовувати в силовій боротьбі за владу зі своїми конкурентами найтемніші, найреакційніші настрої і елементи чималої частини суспільства, аж до фашиствуючих і прямо нацистських.

Об'єктивно боротьба капіталістів за владу, як і будь-яка криза, має тенденцію послаблювати правлячий клас, створювати передумови для посилення робочої політики, політики самих трудящих. Але цього не сталося на Україні. Її робочий клас підійшов до кризи ідейно обеззброєним, дезорієнтованим та організаційно роз'єднаним, виявився заручником політики експлуатуючого його класу.

Ми вважаємо своїм обов'язком визнати і свою частку відповідальності за слабкість комуністичного і робітничого руху в Україні і прямо сказати: на наше тверде переконання, однією з головних причин такого стану робітничого руху на Україні, як і в Росії, і в більшості західних країн, є найсильніший правоопортуністичний ухил в комуністичному русі, політика фактичного співробітництва з правлячими буржуазними класами, яку протягом десятиліть проводять багато великих євролівих і близьких до них за стратегією і тактикою партій.

Так само, як опортунізм за Горбачова здавав соціалізм капіталізму, сьогодні продовжувачі справи Горбачова здають позиції перед наступаючим фашизмом. Через ці партії та організації, трудящі дезорганізуються, утримуються в рамках парламентських ілюзій і надій на чесні вибори, створення різних варіантів лівоцентристських урядів і нібито можливих прогресивних спілок буржуазних держав.

Ці ілюзії і обман трудящих мають бути однозначно відкинуті.

У робочого класу, всіх трудящих повинна бути своя класова політика боротьби з капіталізмом всіх видів і кланів за свою владу - владу трудового народу. Робочі класові фронти і пролетарські загони можуть і повинні стати центрами антифашистської боротьби всіх чесних людей і прогресивних сил у світі, бо без боротьби з імперіалізмом і його опорою в робочому русі - опортунізмом, боротьба проти фашизму є порожньою і брехливою фразою.

Комуністи і трудящі всіх країн повинні першими стати в ряди опору наростаючому фашизму в Україні, в Сирії, у країнах ЄС, в США, скрізь у світі.

Пролетарі всіх країн, єднайтеся!

1.Союз Комуністів України

2.Російска комуністична робоча партія

3.Комуністична партія Радянського Союзу

4.Білоруська Комуністична партія трудящих

5.Соціалістічний рух Казахстану

6.Марксистський рух "Народний Опір " ( Молдова )

7.Комуністічна партія Азербайджану

8.Комуністічна партія Греції

9.Комуністічна партія Італії

10.Союз революціонерів - комуністи Франції